Цифрові права, інноваційні технології, штучний інтелект – невід’ємні складові сучасної системи здоров'я

В сучасному світі ми генеруємо велику кількість даних, їх використовуємо і, свідомо або підсвідомо, формуємо  величезні пули даних, в тому числі і медичних, які містять персональну і персоналізовану інформацію. Наявність цих даних та можливість їх обробки для аналізу та висновків – фундамент зважених і ґрунтовних рішень на користь особи та громади в зрілому та відкритому суспільстві. Але водночас це ризики, якими ми маємо керувати. 

Україна є  одним з лідерів світових розробок та ІТ стартапів,  в тому числі і в медичній сфері, і  цей ринок розвивається, хоча поки що орієнтований переважно на західні ринки, де є запит і ресурси для росту. Ці трансформаційні технології  будуть в Україні вже найближчим часом і це несе виклики: відсутніх правових засад реалізації таких продуктів  і того, що ми можемо стати вторинним ринком вже готових продуктів.  Вторинний ринок ІТ продуктів  – це обмежена можливість впливати на алгоритми збору, обробки  та використання  інформації, яка генерується цими программами/продуктами, а також обмежений вплив на захист персональних (в тому числі  і чутливих медичних ) даних.  

Угода про Асоціацію з ЄС  дає  якісну рамку для  перегляду існуючого правового поля та створення  повноцінної  системи захисту персональних даних  і підходів до обробки та використання цих даних. Якщо  дотримуватися парадигми, що цифрові права –  невід’ємна частина  прав людини, це суттєво змінює відносини в тому, як формуються дані, як вони обробляються, які масиви генеруються, яким чином, як і для чого використовуються  лікарями, науковцями та особами, що приймають рішення або уповноважені на виконання функцій держави. Все це актуально, бо Україна обирає Європейський вектор розвитку та адаптує відповідні ціннісні орієнтири та правові підходи. 

Ці технології,  в поки що незбалансованій мірі, відкривають нові вікна можливостей для прориву в діагностиці, лікуванні та профілактики,  але і для дискримінації та уможливлення авторитарного контролю над визначеними особами або групами.  Відсутність або неналежний захист персональної медичної / генетичної інформації створює простір для  витоку, маніпуляцій та невідворотних негативних наслідків.  

 

Штучний інтелект та застосування технологій ШІ у медицині  

Розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ), машинного навчання напряму пов’язаний з двома темами – збір та доступність персональної медичної  інформації та великих даних (для обробки алгоритмами ШІ), а також визначення форм взаємодії людини та ШІ у різних галузях, зокрема у медицині.  Цей стрімкий розвиток  вже зараз породжує питання  чи замінять ШІ цілі професії або спеціалізації чи потребуватимуть розвитку нових навичок серед  медичного персоналу (як серед лікарів так і середнього медичного персоналу)? Як це вплине на ринок праці та на освітні послуги в медицині?  Розвиток машинного навчання та ШІ також починає впиратися в етичні принципи, породжує дилеми  та повертає дискурс в площину прав людини, зокрема захисту персональних даних, невтручання та права на приватність. 

 

Для розвитку систем ШІ в Україні потрібен розвиток великих масивів відкритих даних – технологій для їх збору та кодування і, допоки з цим  є  певні проблеми, у  нас як у суспільства є ще  трошки часу для того, щоб розпочати цей дискурс і починати кристалізувати  засади функціонування цих систем та продуктів.  Їх прихід та інтеграція  в медицину вже не є питанням для дискусії.  Допоки  тільки створюються якісні національні реєстри (в т.ч. в Електронній системі охорони здоров’я, ЕСОЗ), а статистичні дані в цілому, і особливо в  медицині, і досі збираються у немашинному форматі,  використання  цих технологій та інструментів  ускладнюється. Це обмежує або унеможливлює  глибокий аналіз,  моделювання та формування рішень на основі цих масивів що призводить до неефективного витрачання обмежених фінансових, технічних, часових та людських ресурсів. Екосистема е-Health у перспективі має стати інструментом для якісного та системного збору медичних даних.  Саме тому її розвиток має стати  наріжним каменем розвитку сфери здоров’я в нашій країні.  З іншого боку, добре сконструйовані системи внутрішніх та зовнішніх запобіжників, які гарантують невтручання,  безпеку  і конфіденційність цих даних, є не менш важливими, ніж сама система. 

 

Не лише розробники цих продуктів, але й суспільство має  розглядати такі  загрози від розвитку ШІ, як:  хто контролює алгоритми та з якою метою вони запрограмовані? Неминуче, ШІ вже несе соціальні зміни, які варто передбачити та убезпечити або мінімізувати можливі ризики, в тому числі за допомогою етичної рамки та законодавства.  Етично-практичною темою постає питання, чи ШІ може  самостійно приймати рішення, чи є лише порадником для лікаря / медичної сестри, і його функція –  фасилітація прийняття рішень. Які довготермінові наслідки  від використання таких технологій, і де межа залежності  від технології, яка може перерости в контроль технології над людиною, будь-то спеціалістом чи пацієнтом. 

 

Ці дискусії в Україні поки що не ведуться на широкому експертному рівні, не має чітко сформульованих принципів для реалізації державної політики.  Тому  наступні питання мають бути включені в професійний дискурс не лише філософів та експертів з біоетики, але і фахівців ІТ, юристів та медичного співтовариства:

  • збереження основних цінностей прав людини та людино-орієнтованості у процесі залучення та використання  ШІ до обробки персональної та медичної інформації,
  • етичні рамки та виклики у процесі делегування ШІ прийняття рішень щодо діагностики, лікування та прогнозування наслідків,
  • просвіта медичних спеціалістів щодо можливостей та обмежень застосування технологій ШІ,
  • питання доступності та відкритості масивів медичних даних для можливого застосування інструментів ШІ (з використанням даних  екосистеми E-Health),
  • вплив широкого застосування машинного навчання,  роботизації ШІ на трудові права – можливе вивільнення чи перепрофілювання частини медичних спеціалістів,
  • кастомізація діагностичних, лікувальних та профілактичних технологій і засобів – не як ексклюзивна можливість для обмеженої групи людей, а невід’ємна частина  сучасної медицини (так само як лапароскопія стала  рушійною технологію  хірургічних втручань, а  не привілеєм для еліт).

 

Біоетика. 

Питання етики та біоетики набувають нових викликів та значень з розвитком медичних та ІТ технологій. Зараз ці питання вже актуальні у світі, проте в Україні поки що недостатньо сформоване експертне поле та дискусії, яка би могла запропонувати принципи та рамки для формування державної політики/стратегії у цій царині. Важливо, щоб у дискусії (особливо з приватним медичним,  технологічним та ІТ бізнесом і виробниками лікарських засобів та виробів медичного  призначення (ВМП)) зберігався пріоритет права людини.

 

Розвиток репродуктивних технологій дозволяє говорити про права та етичні норми ставлення до ембріонів, а генетичні модифікації людини скоро розпочнуть дискусії щодо змісту самого поняття людини і рівності людей та їх прав в контексті цих модифікацій. Це в свою чергу  буде мати невідворотні соціальні та суспільні наслідки з ризиками формування когорти  людей,  які мають “up-graded”  статус  або від народження або по принципу фінансової доступності до дорого-вартісних технологій.   Унеможливлення дискримінації,  певних преференцій, або раціональне обмеження  доступу до таких “up-grade”  та само-вдосконалень – є одним з запобіжників поглиблення соціальної нерівності та гарантом різноманітності та індивідуальності. 

Важливо не просто декларувати етичні принципи, але й запроваджувати практику їх використання  під час прийняття  державних рішень у короткотерміновій перспективі, що нестиме  довгострокові наслідки. Наступні питання (перелік не є вичерпним) мають бути пріоритезовані:

  • Формування в Україні інтелектуальної та правової  рамки існування сучасних ІТ технологій як ШІ та алгоритмів, уповноважених на прийнятті рішень, цінностей та етичних принципів функціонування цих технологій та  межі їх використання
  • Практична інституціоналізація розроблених фреймів та етичних принципів –  нові засади та принципи функціонування етичних комісій, формування та застосування етичних кодексів, механізмів контролю, запобіжників та противаг
  • Стандарти роботи (нові спеціалізації), пов’язані з застосуванням нових технологій, їх  впливу на та модифікації людського організму, етичні рамки та захист прав при розгляді питань можливості та доцільності модифікацій (“up-grade”  та само-вдосконалень)
  • Запровадження єдиних національних стандартів біоетики у наукових та клінічних дослідженнях, питання контролю виконання цих стандартів
  • Регулярний перегляд та відповідне оновлення  підходів до застосування принципів біоетику у клінічній практиці
Поділитися статтею:
Копіювати посилання
Підтримати маніфест
Після заповнення анкети Ваше ім’я та фото з'являться на цьому сайті, Ви також будете отримувати розсилку про події навколо Маніфесту.

А ще Ви можете зібрати однодумців і запросити нас взяти участь в обговоренні Маніфесту та перетворенні його ідей на дії в вашому регіоні. В такому разі напишіть про це в своєму коментарі
Дякуємо за підтримку!